Вивернути, -ся. Cм. вивертати, -ся.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Здвига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. здвигну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сдвигаться, сдвинуться, двинуться. Здвигнітеся, брати, від сну прокиньтесь. 2) Вздрагивать, вздрогнуть, дрогнуть, содрогнуться, всколыхнуться. Здвигнулися сіни, як бояре сіли, ще й не так здвигнуться, як горілки нап'ються. Ввесь Київ здвигнувся.
Компонуватися, -нуюся, -єшся, гл. Составляться, сочиняться. .
Навдога́д нар. Чтобы догадались. Навдогад буряків, щоб капусти дали.
Перебудовувати, -вую, -єш, сов. в. перебудувати, -ду́ю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить.
Підіцькнути, -кну, -неш, гл. Подбить? подстрѣлить? Ген перед шведами своїми Карл із носилок виглядав... Не залюбив небіжчик кулі, його що вранці підоцькнули.
Повчитися, -вчуся, -вчишся, гл.
1) Поучиться. От же взявся танцювати, та може й не вмію! Повчитись було у кривого Хоми.
2) Только во мн. ч. Научиться (о многихъ). Сами з себе письменства повчились
Силуваний, -а, -е. Принужденный. Силуваним волом не наробишся. Вона мене не жалувала, силувану заміж оддала.
Чоботарь, -ря, м. Сапожникъ. Ой мій батько чоботарь, черевички полатав.
