Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

попрогледжувати

Попрогледжувати, -джую, -єш, гл. Проглядѣть. Здається, усі вікна попрогледжувала, його визираючи. Г. Барв. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОГЛЕДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОПРОГЛЕДЖУВАТИ"
Булига, -ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Куркуль, -ля́, м. Пришлый, захожій изъ другой мѣстности человѣкъ, поселившійся на постоянное жительство. Екатер. г. Залюбовск. Слов. Д. Эварн. Въ Чигир. у. — прозвище, даваемое въ насмѣшку мѣщанами казакамъ черноморцамъ.
Лито́вський, -а, -е. = литвинський. литовський ціп на обидва бо́ки молотить — говорится о лгунахъ. Чуб. І. 262.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Руковини, -вин, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Скаятися, скаюся, -єшся, гл. Раскаяться. Чорна гречка, білі крупи, не впадайся, дівча, в руки, бо як мені попадешся, то й на послі не скаєшся. Чуб. V. 123.
Уподоба, -би, ж. Вкусъ, удовольствіе, все, что нравится. Я собі шапку таки по своїй уподобі вибрав. Канев. у. уподо́ба, не вподо́ба съ глаголомъ въ неопред. накл.: пріятно, непріятно, нравится, не нравится. Не вподоба, мати, з конем розмовляти, — ой час і година дівчини шукати. Чуб. V. 27. до вподоби бути, припадати. Нравиться, быть по вкусу. Ох, дитино моя! чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! МВ. ІІ. 20. Робота не важка, саме припала йому до вподоби. Мир. ХРВ. 46. Нащо й худоба, коли жить не вподоба. Ном. в уподо́бі бути. Нравиться. Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. Г. Барв. 270. з уподобою. Съ удовольствіемъ. Куди ні заносилась наша весела або смутна пісня.... всюди.... слухано її з уподобою. К. XII. 116. Ум. уподо́бонька. На її красу не надивитись.... уподобонькою звали: он іде наша вподобонька. Г. Барв. 447.
Чинити, -ню́, -ниш, гл. 1) Дѣлать, производить, исполнять. Незнай гріха не чинить. Ном. № 106. Ті мати гречаники чинить. Мил. 95. Не чини лихого, не бійся нічого. Ном. № 4442. Порядки чинити. Мет. 179. чини мою во́лю. Исполняй мое желаніе. АД. І. 260. чині́те ласку! Сдѣлайте одолженіе! пожалуйста! Чиніте ласку, внесіть ковбаску! Чуб. III. 476. 2) О змѣѣ: класть яйца. Гадина чинить уперед яйце, а потім віводить гадиніта. Шух. І. 238. 3) Дубить, выдѣлывать (кожу).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОПРОГЛЕДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.