Воркувати, -ку́ю, -єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Воркувала горлиця у садку.
Дойо́к, -йка́, м. = дійка 1.
За́правки, (вок?, ж.) мн. У гончаровъ: посуда, оказавшаяся послѣ обжиганія съ небольшими трещинами, которыя подлежать задѣлыванію глиной, послѣ чего посуда вновь обжигается.
Кружало, -ла, с. Кругъ; дискъ. Парубки обсіли кружалом її хату. Аж кружало витоптав, танцюючи. У коморі воскові кружала. Кружало является частью различныхъ снарядовъ, напр., ткацкаго станка. Ум. кружалко, кружальце. Коли б подивитись з місяця на землю удень, вона б здавалась нам біленьким кружальцем.
Незвичайно нар.
1) Необыкновенно, необычайно, необычно.
2) Невѣжливо, неприлично.
Параліж, -жа, паралюш, -ша, м. Параличъ.
Пряжка, -ки, ж. Пряжка. Ходила в черевиках з жовтими пряжками, — тепер хожу по морозу білими ніжками. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці.
Рахуба, -би, ж. 1) Счетъ, отчеть, разсчетъ. Як ударив в губу, то й розбив всю рахубу. Скільки всіх зорь, цьому ще ніхто рахуби не склав. Рахуби не дам. а) не могу счесть, б) ничего не могу подѣлать. 2) Разсчетъ, соображеніе. Не прийдеться рахуба до чуба. 3) Возня, хлопоты. Буде ще з ним рахуба. Оце рахуба!
Степліти, -лію, -єш, гл. Потеплѣть.
Струпішати, -шаю, -єш, струпішіти, -шію, -єш, гл. Разложиться. Лежить козак молоденький, на нім тіло почорніло, а від вітру струпішіло.
