Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Занадився мелник та до мелнички.
Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш.
Каламарь, -ря, ж.
1) Чернильница. Піп жне з олтаря, а писарь з каламаря.
2) Пузырекъ.
3) Сосудъ, въ которомъ гуцульскіе плотники держать разведенную въ водѣ сажу. Ум. каламарчик.
Контентуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Кормиться, питаться, ѣсть; угощаться. Контентуйтеся, люде добрі!
Ма́ґіль, -ґлю, м. 1) Катокъ (для бѣлья). На шнурах вішана, на маґлі тачана. 2) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Пазити, -зю, -зиш, гл. = пазати. Пазь своє!
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу).
Скровавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Ой ти ж мужа, ой ти ж мужа, істребила, всі сінечки скровавила.
Спохилий, -а, -е. Покатый, наклонный.
Тартак, -ка, м. Лѣсопильный заводъ. Ум. тартачок.