Держки́й, -а́, -е́. 1) Цѣпкій, липкій. Глина держка, добра для муру. 2) Стойкій, устойчивый; о суднѣ также: поднимающій много грузу. Це держкий човен: хоч би ми й усі посідали, то здержить.
Заправля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. запра́витися, -влюся, -вишся, гл. Приправляться, приправиться (о кушаньѣ). заправля́тися хрі́ном. Шутливо: ѣсть хрѣнъ съ квасомь и постнымъ масломь въ первый день великаго поста.
Згу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. згукну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекликаться, перекликнуться. Ходять по лісу та згукуються, бо погубились.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі.
Пробілити Cм. пробілювати.
Телесуватися, -суюся, -єшся, гл. Соваться, бросаться изъ стороны въ сторону.
Урубний, -а, -е. = рублений? Пливи, пливи, квітко, до врубної криниці.
Чоп, -па, м. Рыба Lucioperca volgensis.
