Глузюватий, -а, -е. О глинѣ: «неоднородная, комковатая.... съ мелкими желвачками или журавчиками, дутиками».
Додо́му нар. Домой. Іде додому мій миленький. Прихожу я додому, — нема мого пана. Уже сонце на лану, я додому полену. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додолоньку, змию тобі головоньку! Кличе мати сина з коршми додомочку. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться.
Жартува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Шутить другъ съ другомъ. Ідуть дівчата, парубки, співають, жартуються.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Коростяний, -а, -е. = коростявий. Обізвався коростяний до шолудивого.
Крепак, -ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим.
Поодурювати, -рюю, -єш, гл. = пообдурювати.
Різнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина.
Шпигинарь, шпиґина́рь, -рю́, м. Скипидарь.
