Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Говорить богато, та все чорт зна що. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Чом до мене не говориш, моє миле серце?
Гріш, гроша́, м. 1) Денежка, полкопейки, грошъ. Багацько, як за гріш маку. 2) Деньги. Гріш круглий, — роскошиться. Ум. Гро́шик. З кошиком та з грошиком.
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ).
Засу́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. засука́тися, -каюся, -єшся, гл. 1) Засучиваться, засучиться. Оце ще! не засукується ніяк рукав! 2) — самі́й в собі́. О ниткѣ: скручиваться, скрутиться.
Зрізувати, -зую, -єш, сов. в. зрізати, зріжу, -жеш, гл. Срѣзывать, срѣзать. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Зріжу голову, вийму серце.
Начоси, -сів, м. мн. Волосы, спущенные на лобъ, начесы. Покриткуй, або начосів не напускай.
Папірниця, -ці, ж.? Василева мати пішла щедрувати край стола стала, чесний хрест держала, золотую кадильницю, срібную папірницю.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати.
Хвоїщ, -ща, м. Раст. a) Equisetum limorum L. б) Equisetum hyemale L.
Шкло, -ла, с. = скло. Шкло як роблять, до розпалюють тим огнем, шо од блискавиці загориться. Ум. шке́льце.