Відважуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. відважитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Отвѣшиваться, отвѣситься. 2) Отваживаться, отважиться, осмѣлиться, рѣшиться. От я не відважуся сказати йому. Давно вже хотів він признатись, що жонатий, та не признававсь. Далі одважився: треба!
Гавкун, -на, м. Лающее животное.
Захоплювати, -люю, -ешъ с. в. захопыты, -плю, -пышъ,, гл. Захватывать, захватить. Захоплював потужний людську землю. Дух їй захопило.
Невільничок, -чка, м. Ум. отъ невільник.
Нічниця, -ці, ж.
1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь.
2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ).
3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Пійстра, -ри, ж. Родъ матеріи. Жилетку справив із пійстри.
Полум'я, -м'я, с. Пламя, полымя. А полум'я так з рота й паше, так і паше. Ум. полум'ячко.
Проліс, -су, м. = праліс. За лісом, за пролісом золота діжа сходить.
Просвіщатися, -щаюся, -єшся, гл.
1) = просвічатися.
2) Свѣтить. Ти, місяцю, просвіщайся.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Ум. сажка.