Білітися, -ліюся, -єшся, гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється.
Борець, -рця, м.
1) Борець, ратоборець. Ходіте биться чи бороться! бо я борець.
2) Aconitum Napellus L.
Дарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Дарить. Свого не даруй, чужого не бери. Вола дарують без ярма. Сестриці, ви порадниці, порадьте ж ви мене, чим тестя дарувати? — Даруй, братко, дари, собі дівочку бери. 2) Давать, награждать, жаловать. Не все ж Біг дарує, про що люд міркує. Царівну оддав, щастям дарував. Господь його донею дарує. 3) Жертвовать чѣмъ. Та візьміть мене самого, на Чорне море пустіте. Нехай я буду на Чорному морі своєю головою дарувати, аж не товариства сердешного невинні душі теряти. 4) Прощать, извинять. Даруй мені, я вже більше не буду. Що твоя жінка мене обідила, — я їй те дарую. Хто буде сей сон рано і вечір читать, того буде Господь на страшнім суді, на будущому віку гріхами дарувать. 5) Дарува́ти життя́м, — душе́ю. Пощадить жизнь. Став же він у пана милости прохати: чи не можна, пане, життям дарувати? Бери гроші, аби дарував душею.
Зави́дько, -ка, м. = завидник. Завидько з заздрости нудився.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили.
Зди́бочки, -чок, ж. мн. Употребл. въ выраженіи: на зди́бочках ходи́ти. Ходить на пальцахъ. Як спить, то ходять на здибочках.
Лінкува́тий, -а, -е. Лѣнивый, довольно лѣнивый. Хлопець лінкуватий був, млявий.
Нассятися, -ссуся, -ссе́шся, гл. Насосаться вдоволь. Іде комар із своїм військом... «Ей, Іване Голику, дай моєму війську крові напиться!»... Він зараз сорочку з себе... Комарі нассались і полетіли.
Розраювати, -раюю, -єш, сов. в. розра́яти, -ра́ю, -єш, гл.
1) Отсовѣтывать, отговаривать, отговорить. Полюбив дівчину — розраяли люде, — мені молодому пароньки не буде. Подавали рушники змовились, — чи годиться ж розраювати? Розраяли, розсудили, щоб ми в парі не. ходили.
2) Посовѣтовать. Да розраяли мене вражі люде: іди заміж — луччей тобі буде.
Чемліт, (-ту?), м. = чемерка 1.
