Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

завина

Зави́на, -ни, ж. Вина, погрѣшность. МВ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 16.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАВИНА"
Горя́ка, -ки, м. и ж. Бѣдняга. Це тобі, горяно.... із дощок труну. Щог. В. 58.
Грі́мко нар. Звучно.
Напартелити, -толю, -лиш, гл. Плохо сдѣлать, навахлять, напачкать.
Необачний, -а, -е. Безпечний, неосмотрительный.
Образок, -зка, м. 1) Ум. отъ образ. 2) мн. Обранки. Раст. Calla palustris L. ЗЮЗО. I. 115. Ум. образочок.
Порозважувати, -жую, -єш, гл. Развѣсить (на вѣсахъ, во множествѣ).
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Стоком нар. Ловко, проворно. Угор.
Цюкати, -каю, -єш, гл. Слегка рубить топоромъ. Сидить собі чоловік та й цюкає щось сокирою. Грин. І. 291.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.