Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полазник

Полазник, -ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде «до хиж», тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАЗНИК"
Бризкання, -ня, с. Брызганіе.
Верія, -рії, ж. = верея. Желех.
Виділити Cм. виділяти.
Да́тка, -ки, ж. Подачка. Підлизується до панів; звик на датки, то де вже йому до роботи.
Довива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дови́ти, -в'ю́, -в'є́ш, гл. Довивать, довить, окончить вить, свивать. Ой прошу вас, дружечки, до хати моїй донечці віночок довивати. Грин. ІІІ. 458.
Зісла́ти Cм. зсилати.
Лю́бжа, -жі, ж. Раст. a) Orchis incarnata, дремликъ. б) Orchis latifolia. ЗЮЗО. I. 130.
Остивно, -на, с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Чикір, -кору, м. = сикір. Вх. Пч. II. 13.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.