Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полагодити

Полагодити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284. 2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284. 3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАГОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАГОДИТИ"
Безсоромно нар. Безстыдно.
Біблія и пр. Cм. библія и пр.
Грущи́на, -ни, ж. Груша, незначительная, плоховатая груша. Желех.
Запе́кати, -каю, -єш, гл. = запроторити. Десь її далеко запекав. Зміев. у.
Набга́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Многое согнуть, свернуть. 2) Набивать, набить въ большомъ количествѣ; напичкать. Набгав повну кишеню горіхів.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Екатер. у. Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця. Уман. у.
Переселення, -ня, с. Переселеніе. Переселення у Вавилон. Єв. Мт. І. 11.
Повтікати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Убѣжать (о многихъ). Люде повтікали з хати. Рудч. Ск. І. 12. Були на масніші вареники, та в піст на вербу повтікали. Ном. 2) Вытечь (во множествѣ). Були річки — повтікали, були ставки — повсихали. Чуб. V. 540.
Продимити, -ся. Cм. продимляти, -ся.
Шкремітки мн. Мелкіе обрѣзки и обломки мѣди, остающіеся при выдѣлкѣ различныхъ мѣдныхъ вещей. Шух. I. 285.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАГОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.