Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

полагодити

Полагодити, -джу, -диш, гл. 1) Приготовить. Іди ж, іди та поклич мені Галю, а затим сама полагодь рушники. Шевч. 284. 2) Починить, исправить. О. 1861. IV. 62. Зробив колесо або полагодив його. Стор. МПр. 170. Черевики полагодити. Г. Барв. 284. 3) Уладить (спорное дѣло, ссору).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАГОДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАГОДИТИ"
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Галайкотати, -кочу, -чеш, гл. = галайкати. Желех.
Гамкнути, -ну, -неш и гамнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гамати. Съѣсть, глотнуть. Дай панові покуштувати, а він і гамкне. Ном. № 1148.
Защіпля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. защепити, -плю, -пиш, гл. Прививать, привить. Защіпляти віспу. Н. Вол. у.
Збожево́літи, -лію, -єш, гл. Съ ума сойти. Котл. (1874), 341. ЗОЮР. II. 206. Чоловік дивиться, — чи не збожеволів наймит. Г. Барв. 198.
Здвижо́вина, -ни, ж. Трясина. Н. Вол. у. Cм. здвиж.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Первачечка, -ки, ж. Ум. отъ первачка.
Пошпай, -паю, м. Свѣжій снѣгъ, пороша. Шух. І. 235, 81.
Уцінувати, -ную, -єш, гл. Оцѣнить. Шкода, що вража ласощ кисне, а то б її і не вцінувать. МВ. (КС. 1902. X. 151).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАГОДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.