Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поламати

Поламати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Рудч. Ск. II. 6. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали. Чуб. V. 538. 2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Мир. ХРВ. 222. Я стану або другою людиною, або поламаю віру. Левиц. І. 181. 3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Черк. у. Не заснула, а тільки очі поламала. Сим. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Відкручувати, -чую, -єш, сов. в. відкрутити, -чу, -тиш, гл. 1) Откручивать, открутить. Трохи голови не відкрутив із чубом. Стор. І. 191. 2) Отвинчивать, отвинтить.
Гайдей, -дея, м. У гуцуловъ: пастухъ рогатаго скота. Cм. гайдай, бовгарь. Шух. І. 189.
Засту́да, -ди, ж. Простуда. Аф. 438.
Кантар, -ру, м. 1) Узда, недоуздокъ. Чуб. VI. 111, 403. Сивий коник, — кантарь на нем. Гол. III. 436. 2) Родъ ручныхъ небольшихъ вѣсовъ. Ум. кантарок. Cм. канту́рь.
Кишенька, -ки, ж. Ум. отъ кише́ня.
Кобиля, -ля́ти, с. Лошонокъ женскаго пола. Вх. Лем. 425.
Крівавий, -а, -е. Кровавый. Заспівали козаченьки пісню теї ночі, теї ночі крівавої. Шевч. Працюєм до крівавого поту. Ном. 1570. Заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. Кріваві сльози.
Порозрівнюватися, -нюємося, -єтеся, гл. То-же, что и розрізнитися, но во множествѣ.
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта. Мнж. 191.
Шамша, -ші, об. Шамкающій, шамкающая.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.