Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поламати

Поламати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Поломать, изломать. Санки поламаєш. Рудч. Ск. II. 6. Взяли мене, поламали і в пучечки пов'язали. Чуб. V. 538. 2) Нарушить, уничтожить. Знайшлися такі метці, що й громадську волю поламали. Мир. ХРВ. 222. Я стану або другою людиною, або поламаю віру. Левиц. І. 181. 3) Потревожить? Нащо ти мене із сна поламав? Черк. у. Не заснула, а тільки очі поламала. Сим. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 281.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЛАМАТИ"
Аги́, аги́й, агі́ (на те́бе)! меж. выражающее порицаніе. Желех. Агі на тя, пропав бис! Фр. Пр. 1.
Безлапий, -а, -е. Не имѣющій лань. Шейк. 216.
Бублик, -ка, м. Бубликъ, баранокъ. Чуб. VII. 445. Чудний як бублик: кругом об'їси, а в середині нема нічого. Ном. № 7827. Ум. бубличок.
Ґер, -ру, м. Раст. Aegopodium. Вх. Пч. II. 37.
Ґзи́тися, ґжу́ся, ґзишся, гл. = Дрочитися (о скотѣ). Корова ґзится. Вх. Уг. 235.
Долу́щити, -ся. Cм. долущувати, -ся.
Зникнути Cм. зникати.
Мги́чка, -ки, ж. Мелкій дождь.
Обставини, -вин, ж. мн. Обстоятельства. К. ХП. 22. При таких обставинах наступила.... Хмельнищина. К. Кр. 20.
Цекотати, -кочу, -чеш, гл. О сорокѣ: то же, что и скреготати. Сорока.... цекоче. ЕЗ. V. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЛАМАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.