Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покрівля

Покрівля, -лі, ж. 1) Кровля. Левиц. І. 90. Стріха місцями повигнивала, покрівля де-где провалилася, вікна побиті. Мир. ХРВ. 24. Ключ у нас завжде лежав під стріхою у покрівлі. Екатер. у. (Залюб.). 2) Глиняная покрышка для ульевъ. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРІВЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРІВЛЯ"
Виполоски, -ків, м. мн. Грязная вода отъ мытья, помои.
Жабоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus. Вх. Уг. 250.
Мишові́й 2, -вія, м. и мишовійка, -ки, ж. = мишокрілик. Вх. Лем. 435.
Пласток, -тка, м. У горшечниковъ: комъ размѣшанной глины овальной формы, приготовленный для работы изъ него. Вас. 178.
Провечеряти, -ряю, -єш, гл. Проужинать. Провечеряв три копійки. Харьк.
Сембреля, сембри́ля, -лі, ж. Плата слугамъ, нанятымъ рабочимъ. Вх. Зн. 62. Вознагражденіе натурой (молочными продуктами), даваемое гуцуломъ, хозяиномъ стада своимъ пастухамъ. Шух. I. 190. Фалиться неситий, що й сембрелю не виплатить. Федьк. III. 113.
Складовий, -а, -е. 1) Складочный, амбарный. На коморах складових складати. 2) Составной.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости. Ном. № 9854.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРІВЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.