Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

покріпляти

Покріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. За столом сиділи, покріпляли сили. К. Досв. 110. Навчив єси людей на добрий розум і покріпляв знеможенії руки. К. Іов. 9.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 278.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРІПЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОКРІПЛЯТИ"
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Гарець, -рця, м. Гарнець. Ум. гарчик. Грин. II. 147.
Гійє! меж. = гей 1. Мнж. 178.
Доплести́ Cм. доплітати.
Злість, зло́сти, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б'ють. Ном. № 2813. 2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Н. п.
Істнісінько
Надво́є нар. Надвое, на двѣ части. Завіса церковна роздерлась надвоє. Єв. Мр. XV. 38. Вони собі хату збудували надвоє, у одній молоді, а в другій мати. МВ. Обід іде надвоє: в хаті, а хто бідніший і старці — на дворі. Сим. 235.
Одівати, -ва́ю, -єш, сов. в. одіти, -діну, -неш, гл. 1) = одягати, одягти. 2) Укрывать, укрыть (одѣяломъ) Ой м'кая постіль твоя, і м'яко ти послав мені, і легенько одів мене. Грин. III. 382.  
Призорий, -а, -е. Близорукій. Шух. І. 33.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище. К. ПС. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОКРІПЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.