Борконь, -ня, Раст. Melilotus officinalis.
Бурлачити, -чу, -чиш, гл. = бурлакувати 1.
Гребе́льний, -а, -е. Относящійся къ плотинѣ, плотинный.
Зохматися, -маюся, -єшся, гл. Пожелать. Мати собі міркувала, що як пійде на розглядини, що й своє, мовляв, тягло, і велика ікона від покійної жінки дітям зосталась, то я й зохмаюсь (заміж). Почула, що чоловік до свата збірається, та й собі зохмалась туди ж іти.
Наячати, -чу́, -чи́ш, гл. Накричать (о лебедяхъ).
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Пиркатий, -а, -е. Съ рогами, поднятыми вверхъ.
Стріха, -хи, ж.
1) Край соломенной крыши, выступающій за стѣну. І горобець свою стріху має. Да вже весна красна із стріх вода капле.
2) Соломенная крыша. Ум. стрімка.
Телехнути, -ну, -неш, гл. = телепнути 1. Коли б хто не телехнув із-за вугла по голові.
Ухідчини, -чин, ж. Пирушка на новосельи, новоселье.
