Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь
Ганути, -ну, -неш, гл. Смекать, догадываться. Ганути на кого.
Дубня́к, -ка́, м. Дубовый лѣсъ. Роскинули тенета, загавкали собаки, коли ж і летять у тенета карасі, окуні, щуки, — так із дубняка й сиплють. Ум. дубнячо́к. Йшла баба дубнячком.
Підніжжя, -жя, с.
1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано.
2) Разножки между ножками стола.
3) Cм. звіяшки.
4) Подножка в ступі.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Поскакати, -чу, -чеш, гл. Поскакать. Поскачи гайдучка та й передо мною. Ой баранці круторогі поскакали по дорозі.
Приклад, -ду, м.
1) Примѣръ. Лучний приклад, ніж наука. Наприклад. Напримѣръ. до-прикладу. Хорошо, удачно, складно. Не вмію я до прикладу у сьому ділі сказати. не до ладу, не до прикладу. Ни къ селу, ни къ городу.
Прохватень, -тня, м. Въ игрѣ въ вивертень: такой ударъ брошенной палкой въ другую, лежащую на землѣ, палку, при которой брошенная проскальзываете подъ лежащей.
Справилля, -ля, с. = справа 4. Ходять по хатах та загадують, щоб у кожного було барило з водою і всяке справилля про пожежу.
Хутрувати, -рую, -єш, гл.
1) Подбивать мѣхомъ.
2) — піч. Обмазывать глиной печь. Як же мені, сестро, такій бути, чуже діло роблячи, чужі печі хутруючи.
3) — двері. Вставлять косяки дверные.
4) — чоботи. Пришивать подкладку въ сапоги. Cм. футрувати.
