Відмикувати, -кую, -єш, гл. — від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи.
Гайдук, -ка, м. Высокорослый служитель; солдатъ надворной стражи. Ой вивійти, отамани, панськії гайдуки. Ой крикнув царь на свої гайдуки: «Возьміть Байду добре в руки!» 2) Особаго рода танецъ. 3) гайдука садити, ударити. Танцевать въ присядку. ударила б гайдука, та боюся мужика. Еней, матню в кулак прибравши, і «не до соли» примовлявши, садив крутенько гайдука. 4) Ніс гайдука скаче. Выраженіе для указанія чьего-нибудь страшнаго аппетита, усиленной работы челюстями. Лупить (= їсть), аж ніс гайдука скаче, — танцює. Ум. гайдучок. Ув. гайдучище.
Ґирла́нка, -ки, ж. = Горлянка 1.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Натанцюватися, -цююся, -єшся, гл. Натанцеваться. Натанцюєтесь іще, поки до третіх.
Острий, -а, -е. = гострий.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита.
Погреб, -бу, м. = погріб. Старий попрощавсь із мертвим тілом мовчки і без плачу й жалю поблагословив на погреб.
Умчати', -чу, -чиш, гл. Умчать, увлечь. Ми вже думали, чи це сам Гаркуша тебе умчав.
Чорноморка, -ки Черноморка. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою.
