Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

позмивати

Позмивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и змити, но во множествѣ. Позмивай лави. Харьк. г. Позмивала дітям голови. Богодух. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 265.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМИВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗМИВАТИ"
Визублюватися, -блююся, -єшся, с. в. визубитися, -блюся, -бишся, гл. Зазубриваться, зазубриться. Уман. I. 240.
Вільгість, -гости, ж. Влажность, сырость.
Загово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. заговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. = замовлятися. Запікайся кров, заговоруйся кров, замовляю тебе. Чуб.
Ільчастий, -а, -е. = лянний. А що нам були скатерті? все ж то нам були ільчасті. Гол. II. 110.
Нездольність, -ности, ж. Неспособность, слабость, безсиліе или невозможность сдѣлать что-либо. Чуб. І. 272.
Роспоряджатися, -джаюся, -єшся, сов. в. роспоряди́тися, -джуся, -дишся, гл. = роспорядити. Роспорядись, жінко, щоби ти зобрала хліб. Рудч. Ск. І. 80.
Скиндяк, -ка, м. Лента. Ум. скиндячо́к.
Спільник, -ка, м. 1) Членъ товарищества, общества, артели, компаньонъ. Левч. 59. 2) Соучастникъ, сообщникъ, сотоварищъ. Страх напав на синів Заведеєвих, що були спільниками Симонові. Єв. Л. V. 10. 3) Берущій землю съ половины. Спільники садили капусту з половини. Екатер. у.
Ужитковий, -а, -е. Годный къ употребленію. Ужиткове дерево. Вх. Лем. 476.
Шкарлубина, -ни, ж. = шкалубина. О. 1862. VIII. 49.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗМИВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.