Бутинарь, -ря, м. Работникъ въ бутині, дровосѣкъ.
Камінний, -а, -е. Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Антосьо сидів як камінний.
Ли́ся, -сі, ж. 1) = лисуна. 2) Раст. Fulicata atra.
Накара́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Перенести наказаніе, кару; претерпѣть несчастіе, горе.
Обкаляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Испачкать, опачкать.
2) Опачкать испражненіями.
Оливний, -а, -е. 1) Оливный, относящійся къ деревянному маслу.
2) Масличный.
Пинявий, -а, -е. Кропотливый, медленный. Пір'я дерти — пинява робота.
Пошуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Пошутить.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
Шануватися, -нуюся, -єшся, гл. Вести себя хорошо, уважать себя. Хто шанується, і люде того шанувать будуть. Чому не Маруся, аби шанувалась.
