Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

поздурювати

Поздурювати, -рюю, -єш, гл. Обмануть, одурачить (многихъ).  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 264.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОЗДУРЮВАТИ"
Білявша, -ші, ж. Насѣк. Libellula, стрекоза. Вх. Пч. І. 6.
Вірність, -ности, ж. Вѣрность, преданность. Вірність непохибна. К. Псал. 98.
До́ченька, -ки, ж. Ум. отъ дочка.
Заволоть, -ті, ж. Родъ рыболовной сѣти. Вх. Уг. 238.
Змушати, -ша́ю, -єш, змушувати, -шую, -єш, сов. в. зму́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Принуждать, принудить. Чи змусиш ти до послухання тура? К. Іов. 88. Ой я тебе, не змушаю, но щире кохаю. Гол. І. 239. 2) Съ отрицаніемъ. Не быть въ состояніи. А що ж я буду робити, що не змушу ворогів пережити. Чуб. V. 595.
Кийовий, -а, -е. Палочный. кийове карання. Наказаніе палками (у запорожцевъ). К. ЦН. 237.
Курзу-верзу. Чепуха, безсмысленная болтовня. Курзю-верзю, Борисихо, дай куті на гречку! Ном. № 13017. Курзю-верзю! Горох молочу! Ном. № 13018.
Перечикрижити, -жу, -жиш, гл. Перерѣзать.
Скорчитися, -чуся, -чишся, гл. Скорчиться, согнуться. Скорчився, як циганський батько. Ном. № 8195. Скорчився, зморщився та й зажурився. Чуб. V. 1147.
Схватитися, -чуся, -тишся, гл. = схопитися. А поперед його і схвативсь вихор. Чуб. І. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОЗДУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.