Вершій, -шія, м. Работникъ, заканчивающій верхъ стога. Вершія немає на оцей стіг.
Зва́лювати, -люю, -єш, сов. в. звали́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Сваливать, свалить. Хапає кожного за ноги і звалює. Звалять дуба в кручу. 2) Сбивать, сбить, свалять. Звалили сукно на валютах.
Зраджати, -джаю, -єш и зраджувати, -джую, -єш, сов. в. зра́дити, -джу, -диш, гл. Красні лиця часто зраджають. Часто ходив, вірно любив, з нею женихався, вона ж мене ізрадила, — я й не сподівався. Ой Палію, Палію Семене, пи не зрадиш ти мене?
Оропія, -пії, ж. Арава, куча. А у нього ж дітей ціла оропія.
Понасуплюватися, -плюємося, -єтеся ч. Нахмуриться (о многихъ).
Пополовіти, -вію, -єш, гл. Пожелтѣть. А маруна посходила та пополовіла.
Прецінь нар. Между тѣмъ, однако.
Равл, -ла, м. Улитка. Ум. равлик. Равлику, Павлику! вистав ноги на чотирі стоги.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.
Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями.
