Братчик, -ка, м. 1) Братъ. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Було там багато нашого братчика. 2) Членъ братства (церковнаго и пр.) 3) Членъ січі. Понаходило таки чимало братчиків-січовиків. 4) Мн. Раст. Melampyrum nemorosum. Cм. братік, братко, брат. 5) братчик і сестричка. Раст. Viola tricolor.
Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. 2) Родъ танца. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Кервель, -лю, м. Раст. Scandix Cerefolium L.
Переповзати, -за́ю, -єш, сов. в. переповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Переползать, переползти.
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. У неділю поприходять з служби.
Тискання, -ня, с. Давленіе, сжиманіе.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче.
Укоріти, -рію, -єш, гл. О ткани: напитавшись чѣмъ либо, сдѣлаться твердой какъ кора. Так побив, що сорочка на йому вкоріла, — т. е. въ крови засохла.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. .
