Гладкий, -а, -е. 1) Гладкій, ровный. Скоро їх Бог скарає на гладкій дорозі. 2) О посудѣ: одноцвѣтный. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Гладкий аж шкура тріщить. Ум. гладенький, гладесенький. Сравн. степ. гладший.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці.
Згрібші́й, -а, -е. О полотнѣ: болѣе толстое. Полотно грубше називався згрібне́, а тонше чесане.
Лу́шник, -ка, м. = лучник.
Мо́вний, -а, -е. Говорливый, разговорчивый, словоохотливый; рѣчистый. Товариш мовний в дорозі стоїть за віз шмаровний. Маєш же старости мовнії.
Поздоровити Cм. поздоровляти.
Порохно, -на́, с. = порохня.
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять.
Спити, -ся. Cм. спивати, -ся.
Спранцюватіти, -тію, -єш, гл.
1) Покрыться сифилитическими язвами.
2) Изгадиться, испакоститься, сдѣлаться гадкимъ, никуда негоднымъ.
