Вигравати, -ваю, -раю, и -єш, сов. в. виграти, -раю, -єш, гл. 1) Выигрывать, выиграть. Виграв у карти. Виграв мужик з паном справу. 2) Переливать свѣтомъ, блестѣть, заблестѣть, переливаться цвѣтомъ, засіять. Сонечко з-за хмари виграло. Світло виграє у кришталю усякими цвітами. Въ нижеслѣдующихъ значеніяхъ только въ несов. в.: 3) Играть. Як та водяна русалка вигравав хлопець у воді. Оттоді то по городах на музики вигравали. Ой там козак похожає, у бандурку виграває. 4) О морѣ: волноваться. Синіє море, виграває. 6) Гарцовать (на). Вигравали наші хлопці вороними кіньми. Поперед війська да конем виграє. 6) Бродить. Пиво виграє.
Вимотуватися, -туюся, -єшся, сов. в. вимотатися, -таюся, -єшся, гл.
1) Выматываться, вымотаться.
2) Выпутываться, выпутаться изъ бѣды. Де треба вимотатись, то такого туману впре, що й наймудрішого.... одурить.
Витавати, -таю, -єш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Cм. витонути.
Гарч, -ча, м. Черная гадюка, Pelias berus.
Однобожник, -ка, м. Монотеистъ.
Підшивка, -ки, ж.
1) Подкладка. Одежина суконна чорна з сірою підшивкою.
2) Дратва, которой подшиваютъ подошвы.
Роспалатися, -лаюся, -єшся, гл.
1) Начать сильно пылать. Пожар удвоє розгорівся, роспалався до самої хмари.
2) О человѣкѣ: зардѣться, сильно покраснѣть, разгорѣться.
Спогріти, -грію, -єш, гл. О желѣзѣ: сварить, спаять. Спогріти треба ковалю єдну штабу до другої.
Усиловуватися, -вуюся, -єшся, гл. = усилковуватися. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити.
Черничити, -чу, -чиш, гл.
1) Быть монахиней, богомольствовать.
2) Жить монашеской жизнью Понеділкує, черничить, киянок годує; свічку, ладан в церкву Божу любить подавати.