Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буяння

Буяння, -ня, с. 1) Быстрый, пышный ростъ. 2) Бушеваніе, буйство. Єв. Л. VIII. 24. Чуб. І. 31. Розбишацьке буяння. К. Кр. 36. І гласу Божого не чули за буянням К. Псал. 145. 3) Свободное, ничѣмъ нестѣсняемое движеніе, пареніе. Буяння гордого ума. К. ПС. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 118.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЯННЯ"
Брусся, -ся, с. соб. отъ брус.
Перезувати, -ва́ю, -єш, сов. в. перезу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Переобувать, переобуть. Cм. перебувати, перебути.  
Перемова, -ви, ж. Перезывъ, переманка. Ум. перемовка, перемовочка. Ой ти, галочко, перемовочко, перемовила сокола із темного лугу в вишнев сад. Мет. 178.
Повиж нар. Выше. Повиж моря краю зачився місяць в туманах блукати. Федьк. І. 57.
Припин, -ну, м. 1) Остановка, задержка. 2) припин дати кому. Усмирить. Черк. у.
Припішати, -шаю, -єш, гл. Первоначально: сдѣлаться пѣшимъ, утративъ лошадей, воловъ, а затѣмъ и вообще обѣднѣть. Був колись багатирь, а теперь припішав. Черк. у.
Прихилити, -ся. Cм. прихиляти, -ся.
Слимуж, -жа, слимужка, -ки, слимуш, -ша, м. = слимак 1. Вх. Зн. 64. Вх. Пч. II. 28. Шух. І. 22.
Чистюнький, -а, -е., Ум. отъ чистий. Фр. (Желех.).
Чудово нар. Чудно, Гляньмо ж з міста вниз на Рось і на Заросся. Як же там хороше, як чудово! Левиц. І. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.