Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

фуфулиця

Фуфулиця, -ці, ж. = фуфалицяЖелех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 381.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФУЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ФУФУЛИЦЯ"
Вевюрка, -ки, ж. Бѣлка. Гол. ІІІ. 495.
Вибрязкувати, -кую, -єш, гл. Бряцать. Желех.
Де́рен, -рну, м. Дернъ. Черк. у. Зрівняв землю, покрив дерном, щоб ніхто не бачив, де полягли Гонти діти, голови козачі. Шевч. 204.
Зги́нути, -ну, -неш, гл. Погибнуть. Не силуйте мене за нелюба, да нехай же він згине. Мет. 243. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде. Ном. № 2165.
Назо́листий, -а, -е. Надоѣдливый.
Облесливо нар. Льстиво. Ласкаво та облесливо говорила з ним. Левиц. Пов. 263.
Підкидьок, -дька, м. Подкидышъ. Желех.
Рандарь, -ря, м. = орандарь. Із жидом-рандаром торг торговала. Мет.
Цяцятися, -цаюся, -єшся, гл. = цятатися. Орішками цяцятися. Борз. у.
Чужениця, -ці, ж. = чужаниця. Ве дивись на сльози мовчки: я ж бо з предків чужениця. К. Псал. 96.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ФУФУЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.