Забія́ка, -ки, м. Убійца, разбойникъ. Ти сучий син волоцюга, забіяка, злий катюга, нічого о собі не дбаєш, о розбою помишляєш.
Півкварта, -ти, ж. Мѣра жидкости: полуштофъ, 1/20 ведра. Чи то Бог покарав мене, чи півкварта горілки зашкодила мені.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Та купимо сідельце з попругою. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки.
Прогусти, -ду́, -де́ш, гл. Прогудѣть, прожужжать. Прогуло прокляте лихо та й заснуло. Чутка прогула. Прошелъ слухъ.
Спліндрувати, -ру́ю, -єш, гл. = сплюндрувати.
Тисяча, -чі, ж. Тысяча. Прийшло їх тисячі в сльозах, прийшло здалека. Було ж їх тисяч зо дві.
Тихо нар.
1) Тихо, негромко.
2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле.
3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає.
Усісінький, -а, -е. Рѣшительно весь.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ.
Штих, -ха, м.
1) Острый конецъ, остріе.
2) Копье, пика. Штихи у суходіл стромляли.
2) Стежокъ, стежка. Субітнім штихом шиє для поспіху.
4) Пластъ земли приблизительно въ одну лопатку. Стали копати, і не більше, як три штихи викопали.
5) Як штихом докинуть. Очень близко.
