Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

перемітуватися

Перемітуватися, -туюся, -єшся, гл. 1) Перебрасываться. Всі мовчали й ждали, вряди-годи перемішуючись кількома словами. Левиц. І. 332. 2) = перекидатися 7. (Чарівниці) перемітуються в кота, пса. МУЕ. III. 46.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 127.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІТУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЕРЕМІТУВАТИСЯ"
Гільтяй, -тяя, м. и пр. = гультяй и пр.
Замі́тувати, -тую, -єш, гл. 1) Забрасывать, закидать. 2) Забрасывать, оставлять, не употреблять. Сей звичай тепер замішують. МУЕ. III. 44.
Зашахра́тися, -ра́юся, -єшся, гл. Замотаться. Припливло мені у думку: еге, був він багатир над усе село, одже зашахрався: де млини, де воли, де коні, де яка худоба, де що було, усе геть чисто поцінували. Васильк. у.
Зсушити, -шу́, -шиш, гл. 1) Высушить. Зсушу я ще трохи ягід на зіму. 2) Насушить. Невірная дружина зв'ялила, зсушила. Мет. 260.
Передслово, -ва, с. = передмова. Шевч. (1883), 140.
Поволочити, -чу́, -чиш, гл. = поволокти. Поволочено по сінях. Лукаш. 152.
Поповчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Учиться достаточно много, долго. Поповчивсь і я чимало, та не дуже навчився.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Тинини меж. Плясовой припѣвъ. І по хаті тинини, і по сінях тинини, — вари, жінко, лини. Н. п.
Цинтір, -ру, м. = цвинтарь. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЕРЕМІТУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.