Вилітати, -таю, -єш, сов. в. вилетіти, -лечу, -тиш, гл.
1) Вылетать, вылетѣть. Ластівки вилітають, годину обіцяють. Вилітали запорожці на лан жито жати.
2) Взлетать, взлетѣть на что. Курча часто вилітає на квочку.
Грома́дочка, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила.
Курмей и курній, -ней, м. Веревка.
Підмайстер, -стра, м. Подмастерье.
Позагублювати, -люю, -єш, гл. Потерять (во множествѣ).
Понижати, -жа́ю, -єш, сов. в. понизи́ти, -жу́, -зи́ш, гл.
1) Понижать, понизить. Понизив ясла.
2) Унижать, унизить. Вони рідного тата й неню не понижали. Ми ж тебе, Химочко, не понижаєм і святим Рожеством поздоровляєм.
Промерзати, -за́ю, -єш, сов. в. промерзнути, -ну, -неш, гл. Промерзать, промерзнуть. Наскрізь промерзло сало.
Сивіти, -вію, -єш, гл. Сѣдѣть. У школі мучилось, росло, у школі й сивіть почало.
Укошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. укоситися, -шуся, -сишся, гл. Захватывать, захватить при косьбѣ часть чужаго сѣнокоса. Вони укосюються в її луку.
