Го́ршє́, -шя́, с. Родъ плошки изъ необожженной глины.
Жереби́тися, -блю́ся, -би́шся, гл. Рожать (о кобылѣ). Кобила жеребиться.
Жучи́ха, -хи, ж. Жукъ-самка. Як поїхав жук по сіно, а жучиху щось насіло.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати.
Означати, -ча́ю, -єш, сов. в. означи́ти, -чу́, -чи́ш, гл.
1) = значи́ти, позначити. Ввесь поїзд наш (весільний) означений, а наш князь не означен. Де б його таку швачку обиськать, щоб його означить?
2) Только несов. в. Значить, означать. Що воно означа, нехай письменні розберуть.
Перебір, -бо́ру, м.
1) Переборъ, излишекъ.
2) Осмотръ, ревизія. Та скликали усіх дівок на перебір. У прийому славний двір, там нам буде перебір.
3) Разборчивость, капризъ, прихотничанье. За перебір дасть Бог витрішки. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перевірила.
Підневіжувати, -жую, -єш, сов. в. підневі́дити, -джу, -диш, гл. Поддѣвать, поддѣть, подводить, подвесть. Таке мене підневідило, наче чорт шторхнув мене: піди та вкрадь. Хотіли стареньких підневідить.
Попідпалювати, -люю, -єш, гл. Поджечь (во множествѣ). Чи вже попідпалювала в грубах?
Проїти, про́ю, -їш, гл. Варить въ закрытомъ крышкой горшкѣ.
Чернядка, -ки, ж. — плахта = чернітка.