Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

олтарь

Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛТАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЛТАРЬ"
Баби́нка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.
Гу́ща, -щі, ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123. 3) І він у ту гу́щу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.
Злючка, -ки, об. ум. отъ злю́ка.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
Плоскінь, -коні, ж. Дергань, замашка, мужскіе стебли конопли. Вас. 199. Чуб. VII. 408. Вибрала плоскінь. Грин. III. 248. Тіпає плоскінь. Мир. ХРВ. 125. Умер уже тоді, як плосконі брали. Харьк. у.
Повідьміти, -мі́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вѣдьмой.
Пробалакати, -каю, -єш, гл. Проговорить, проболтать. Не раз було панночки пробалакають цілу ніч до світа. Левиц. І. 38.
Стальовий, -а, -е. = сталевий. В мене двері тисовії, в мене замки стильовії. Лукаш. 114.
Твердючий, -а, -е. Очень твердый. Лубен. у.
Тітуня, -ні, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітуньця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЛТАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.