Верев'яний, -а, -е. Веревочный.
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Віть за віть оддати. Отплатить тѣмъ же, воздать равнымъ за равное.
Го́стрий, -а, -е. 1) Острый, имѣющій тонкое лезвее. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мала пташка, та кігті гостри. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак із-за гострої могили. Гострий шпиль. 3) Сильный, жестокій, рѣзкій. Цур-цурачка — гостра болячка. 4) Рѣзкій, остроумный. Гострий, як бритва. Хоч голий, та гострий. 5) Пронзительный, жгучій. Гострі, чорні очі. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь на дорогѣ. Дорога гостра не можна їхати. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик.
Дудко, -ка, м. = одуд.
Кивнути Cм. кивати.
Недільний, -а, -е. Воскресный. Субітнім шляхом на недільний торг.
Роскнижитися, -жуся, -жишся, гл. Разложить книги. Тут треба хату чепурить, а ви роскнижились, що за вами ніде повернуться.
Угорнути, -ся. Cм. угортати, -ся.
Читати, -та́ю, -єш, гл.
1) Читать. Батенько йде та в листоньку читає, читаючи та жалібненько ридає.
2) Считать.
