Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оків

Оків, око́ву, м. = вакарка. Шух. І. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКІВ"
Безволосий, -а, -е. Безволосый.
Вудлище, -ща, с. Удилище. Піду вудлище вирубаю. Св. Л. 50.
Журавли́нний, -а, -е. Клюквенный.
Зві́сний Cм. звісен.
Знищення, -ня, с. Уничтоженіе, истребленіе.
Ло́йтра, -ри, ж. = драбина (въ повозкѣ).
Послушки, -шок, ж. мн. Слушаніе. Ой у лузі, лузі, говорили гуси, а я молоденька слухала раненько, — за тия послушки била мене мати. Грин. III. 74.
Рокотати, -чу́, -чеш, рокоті́ти, -чу́, тиш, гл. Гремѣть, рокотать. Грім так і рокотить. Кв. II. 310.
Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться. Вх. Зн. 63.
Физика, -ки, ж. Физика. Мудрець же физику провадив. Котл. Ен. ІІІ. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.