Вабний, -а, -е. 1) Манящій, приманивающій.
2) Привлекательный, прелестный.
Викладувати, -дую, -єш, гл. = викладати.
Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Він нами гордує. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Дба́тися, дба́юся, дба́єшся, гл. Заботиться о себѣ, обращать на себя вниманіе. А п'яниця та не дбається, йде до церкви, не вмивається.
Доро́дний, -а, -е. = дорідний 2.
Малоземе́лля, -ля, с. Малоземелье.
Нещасний, -а, -е. Несчастный. Ой я нещасний, що маю діяти? Полюбив дівчину, та не можу взяти.
Понавішувати, -шую, -єш, гл. Навѣсить, развѣсить (во множествѣ).
Поприневолювати, -люю, -єш, гл. Принудить (многихъ). Хиба його дочки охотою заміж ішли? Поприневолював.
Шпаґля, -лі, ж. = шпадля.
