Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обтирати

Обтирати, -ра́ю, -єш, сов. в. обітерти, обітру, -реш, гл. Отирать, отереть. Ісус почав обтирати ноги рушником. Єв. І. XIII. 5. Ой обтерла чорні очі й брови як шнурочок. Чуб. V. 309. Обітре рукавом. Левиц. І. 107.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 29.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБТИРАТИ"
Благовіщення, -ня, с. Благовѣщеніе (праздникъ 25 марта). ХСб. I. 74. На Благовіщення й птиця гнізда не в'є. Ном. № 418.
Зга́нити, -ню, -ниш, гл. Охулить, осудить. А її зганили й обідили і з покоїв вигнали. МВ. І. 52. Так було невістка зганить мене, що я в неї стану чорнійша від землі. Г. Барв. 224.
Зрана нар. Поутру, съ утра. По закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. І. 42.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Намере́жувати, -жую, -єш, сов. в. намере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Украшать, украсить рѣзьбою нѣсколько деревянныхъ вещей. 2) Дѣлать, сдѣлать сколько-нибудь вышивокъ — мережок.
Об'язувати, -зую, -єш, сов. в. об'язати, -жу, -жеш, гл. Обвязывать, обвязать. Об'язані вірьовками. Стор. МПр. 131.
Пишноцвіт, -ту, м. Роскошный цвѣтокъ. Пишноцвіти зісхли й помарніли. Млак. 13.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Роняти, -няю, -єш, гл. = ронити. Що так роняєш дрібні слізоньки. Чуб. V. 119.
Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв'язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.