Булькотати, -кочу, -чеш, булькотіти, -кочу, -тиш, гл.
1) Клокотать. Кров дзюрить, булькотить з спини.
2) Булькать. Доти баба булькотала, поки на дно не попала. Стала, тиковку топити, а та набірається води та булькотить.
3) Объ индюкѣ: кричать. Пуляк булькоче.
Дошива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. доши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Забундю́читися, -чуся, -чишся, гл. Заважничать.
Клочаник, -ка, м. Кустарь плетельщикъ сѣтей. Такъ называются они въ Лохвицкомъ и смежныхъ уу., потому что закупаютъ на окрестныхъ ярмаркахъ клочанку.
Кусник, -ка, м. = кусок.
Надхне́ння, -ня, с. Вдохновеніе.
Найма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. найня́тися и наня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. 1) Наниматься, наняться. Найнявся, — продався. 2) Понатужиться, налечь. Въ этомъ значеніи встрѣчается въ выраженіи: наймись! т. е. наляжь на весло, сильнѣе греби! — окликъ, которымъ рулевой приказываетъ гребцамъ усилить ходъ лодки.
Накида́льний, -а, -е. Употребляющійся для набрасыванія (объ арканѣ). Накидальний повалень.
Підросток, -тка, м. Подростокъ, несовершеннолѣтній. Старшого в москалі взято, а цей ще підросток.
Совп, -па, м. = подошов.
