Відстати Cм. відставати.
Дово́лі нар. Довольно, достаточно. Доволі буде з тебе й карбованця. І вовк на волі та й виє доволі. На волі — плачу доволі. А дідизни було доволі, — вічний покой предкам і дідам. У Мирн. употреблено какъ сущ. въ значеніи: довольство. Замолоду натерпівся всього, — поживи хоч зо мною в доволі.
Замоло́т, -ту, м. Плата за молотьбу. по замолотах ходив. Ходилъ зарабатывать молотьбой.
Запи́начка, -ки, ж. Покрывало, кусокъ ткани, которой что-либо завѣшиваютъ, покриваютъ.
Небірка, -ки, ж. = небога.
Обвертатися, -та́юся, -єшся, сов. в. обверну́тися, -ну́ся, -нешся, гл.
1) = обгортатися, обгорнутися. Плащем з клейонки обвернувся.
2) = обернутися. Чом до мене білим лицем не обвернется.
Ошара, -ри, об. Оборвышъ.
Роскричатися, -чуся, -чишся, гл. Раскричаться. Роскричався, мов на батька.
Століття, -тя, с. Столѣтіе.
Щина, -ни ж., также и во мн. ч. щини. Урина.
