Валющий, -а, -е. 1) Валящій, ненужный. 2) Падающій, не могущій устоять на ногахъ. Він п'яний, аж валющий.
Витовкмачити, -чу, -чиш, гл.
1) Побить, поколотить.
2) Растолковать, разъяснить.
Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли).
Дома́зати Cм. домазувати.
Збіга́тися 2, -га́юся, -єшся, сов. в. збі́гтися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Сбѣгаться, сбѣжаться. Швець із гори, пес із долини та збіглися до кобили. 2) Сжаться, сжинаться; о матеріи: сдѣлаться короче послѣ мойки. Роздимаються (речі) од тепла, а збігаються од холоду. Штанці... збіглись.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати.
Льоп! меж. Шлепъ! ляпъ!
Лю́блин, -на, м. 1) Названіе города. 2) Названіе хороводной игры.
Роз'їдатися, -даюся, -єшся, сов. в. роз'їстися, -їмся, -їсися, гл. 1) Толстѣть, растолстѣть отъ обильной пищи. 2) Ѣсть много. Не роз'їдайся хліба: дорогий. Як роз'їмось, то й недобре поїмо — какъ примемся ѣсть, поѣдимъ и невкусное.
Чіпляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять, вѣшать. Намиста чіпляють. Рушники чіпляють.
