Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрядити

Обрядити Cм. обряжати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЯДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЯДИТИ"
Добіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. добра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Лавр. 111. Ось добірається він до Сомкової глибки. К. ЧР. 393. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Грин. І. 175. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лѣтъ. Мир. ХРВ. 4.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня. Н. Вол. у.
Клопотати, -почу, -чеш, гл. 1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Ном. № 2711. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Гол. І. 131. Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. МВ. І. 35. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ! 2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Колесня, -ні, ж. 1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга. 2) Колесная мастерская.
Москалів, -ле́ва, -ве 1) Принадлежащій великороссу. 2) Принадлежащій солдату.
Надісла́ти Cм. надсилати.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ. Черк. у.
Тхореня, -няти, с. Маленькій хорекъ. Тхір вибіг з своїми тхоренятами. Грин. II. 237.  
Улень, ульня, м. = улік. Ном., стр. 294, № 139.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРЯДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.