Добіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. добра́тися, -беру́ся, -ре́шся, гл. Добираться, добраться. Ой я з броду беру воду, — не доберусь до дна. Ось добірається він до Сомкової глибки. Хто добереться до моєї дочки і зніме з неї перстінь. Йому́ літ до двадця́тка добіра́лося. Ему было около двадцати лѣтъ.
Знатурити, -рю, -риш, гл. Снаровить. Знатурив коня.
Клопотати, -почу, -чеш, гл.
1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ!
2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Колесня, -ні, ж.
1) Станокъ для навода спицъ въ ободѣ. Cм. стелюга.
2) Колесная мастерская.
Москалів, -ле́ва, -ве 1) Принадлежащій великороссу.
2) Принадлежащій солдату.
Надісла́ти Cм. надсилати.
Поташня, -ні, ж. Поташенный заводъ.
Тхореня, -няти, с. Маленькій хорекъ. Тхір вибіг з своїми тхоренятами.
Улень, ульня, м. = улік.
Хоснувати, -ную, -єш, гл. = хіснувати.