Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко.
Досла́тися, дошлю́ся, -шле́шся, гл. Быть въ состояніи послать. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
За́здрівий, -а, -е. = заздрісний. Заздрівому боком вилізе.
Клап, -па, м.
1) Родъ зубца въ одеждѣ.
2) = капель.
8) мн. Объ ушахъ свиньи. Ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня».
Лівцу́нка, -ки, ж. = лівачка.
Му́ма, -ми, ж. Мумія. Єгипецька мума.
Поманюньку нар. Понемножко.
Сухарниця, -ці, ж.
1) Сосудъ для сухарей. А в салдати вся худоба: сухарниця з сухарями.
2) Сухарный заводь.
Ховстати, -таю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Кінську голову на дорозі найдеш, — ховстай та бий.
Шилитися, -люся, -лишся, гл. — під кого. Заискивать у кого. А він так шилиться під пана, така думка — дасть землю.
