Гнузда, -ди, ж. Чаще употребляется Ум.: гнуздечка. Взяла коня за гнуздечку. Части: вудила — удила, одинъ конецъ которыхъ имѣетъ баранчик, которымъ и зацѣпляется за кільце; ремень поверхъ морды внизу — нахрапник, вверху налобник, застегивающійся подъ шеей — підбородник.
Головиця, -ці, ж. 1) = голова. Буду драти паси од ніг до головиці. Молодії молодиці, завивайте головищ. 2) = дівич-вечір. 3) Головиця. Родникъ. Була там керниця-головиця — нора, якою з землі вода іде. 4) = головатиця.
Гостюви́тий, -а, -е. Любящій бывать въ гостяхъ.
Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L.
Качалка, -ки, ж.
1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала.
2) Катокъ для укачиванія полей.
Полин, -ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вона її напувала гірким полином. Ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку.
Премиленний, -а, -е. Очень милый. Що то за премиленний чоловік у тії жінки.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться.
Сотник, -ка Сотникъ. Лучче живий хорунжий, як мертвий сотник. Ум. сотничок.
Студенець, -нцю, м. = холодець.
