Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. Cм. бгати.
Гнатися, -женуся, -нешся, гл.
1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав.
2) Мчаться. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались?
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Перетанцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Устать, утомиться отъ танцевъ. А ти чого так засапалась? — «Та перетанцювалась собі на лито», — каже Олена.
Підвоїводій, -дія, м. Заступающій мѣсто воеводы, помощникъ воеводы. Мені Замойського підвоїводій приятель, кум і сват.
Поопадати, -даємо, -єте, гл. = пообпадати.
Попихачний, -а, -е. Употребляющійся для толканія. О, як би любо їм було тепер допхатись до берега, коли б у бідолах було в запасі про случай на кризі біля хати яке попихачне знаряддє, чи весло.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Скаржитися, -жуся, -жишся, гл. Жаловаться, сѣтовать. Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили.
