Живня́к, -ка́, м. Щетина, собранная съ живыхъ свиней.
Класти, -кладу, -де́ш, гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. . 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. 3) Прикладывать. У руку бере (китайку), к серцю кладе, словами промовляє. Дума. 4) Раскладывать. Тяжкий огонь підо мною клали. 5) Вить (гнѣздо). Ой ремезе, ремезоньку, не клади гнізда близько над Десною. 6) Убивать. Ой як зачав ляшків-панків як снопики класти. 7) — вариво. Солить на зиму капусту, бураки, огурцы. Батько старий, ні матері, ні сестри нема, сами собі й обідати варять, хліб печуть, вариво кладуть. 8) — ко́пу. Копнить. 9) — межу. Проводить межу. 10) — нитку. Забрасывать неводъ. 11) — присади. Прививать прищепы. 12) — скирту. Метать скирду, стогъ. 13) — хату. Строить избу, домъ. 14) — честь на собі. Изъ уваженія къ себѣ самому не дѣлать. Давно я потоптав би сю ледарь, та тілько честь на собі кладу. 15) — до міри. Мѣрять. Пригнали мя у Яблонів, кладуть мя до міри, там же й забігали молоді жовніри. 16) — у го́лову. Догадываться, думать, ожидать. Бідна наша ненька і в голову собі не клала, щоб між нами стався такий великий гріх. Лягли і в голову не клали, що вже їм завтра не вставать.
Коліш, -ша, м. Колесо на валу (надъ колодеземъ)? Колішем тягнуть воду.
Ме́рва, -ви, ж. 1) Мятая, тертая негодная солома. На городі мерва. 2) Дрянь, негодное. 3) мн. = морва.
Нашпурляти, -ля́ю, -єш, гл. Набросать.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Прорубка, -ки, ж. = ополонка. Біля прорубки стоять білі голубки.
Угадати Cм. угадувати.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ.
Чорнокнижній, -я, -є. Чернокнижническій. Наука чорна.... чорнокнижня.
