Вилуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. вилупитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Выйти изъ яйца. Як вилупляться гусята або каченята, то, щоб здорові росли, гніздо і шкалярущу виносять на воду.
2) Родиться, выйти (презрительно). Жав уродитися чоловік, та вилупивсь чорт.
Ді́лний, -а, -е. Рабочій, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне.
Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав.
Догарю́катися, -каюся, -єшся, гл. Добиться чего частымъ напоминаніемь.
Копний, -а, -е. = коповий.
Мі́йсце, -ця, с. = місце. Як припече, то він з того мійсця втече.
Намага́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Стремиться къ чему-либо, порываться. Через гору високую вітрець шмагає. 2) Одолѣвать. Сидить Маруся край оконечка, сон її намагає.
Прийом, -му, м.
1) Пріемъ въ новобранцы; также и мѣсто, гдѣ онъ производится. Ой ставали до прийому а все в одну лаву. Та повезли до прийому, оддали в москалі. У прийому славний двір, — там нам буде перебір.
2) бо́гу в прийом. Въ жертву Господу. Богу в прийом! — приказує титарь, ходячи з карнавкою по церкві. Ум. прийо́мочо.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Холошні, -шень, ж. Зимніе штаны изъ толстаго бѣлаго сукна (у крестьянъ). До холошень треба й кожушок куценький.