Вибештати, -таю, -єш и вибештувати, -тую, -єш, гл. Выбранить. Вибештував, буде з його.
Вимня, -ня, с. = вим'я. Ум. ви́мнячко.
Витаскати Cм. витаскувати.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Кізівер, -ра, м. Крутое взгорье, которое можно пахать сверху внизъ, возвращаясь съ плугомъ порожнякомъ.
Клик, -ку, м. Зовъ. Троянство, знаєш, все голодне сипнуло ристю на той клик.
Мі́сто II, пред. Вмѣсто. Він бере стовпи: одного повісив на плечіх місто ружжя, а другого повісив коло боку місто шаблі.
Пиляти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить. Дерево пиляли.
Посідати II, -да́ю, -єш, сов. в. посісти, -ся́ду, -деш, гл. 1) Одолѣвать, одолѣть. Той з цеї сторони, а той з тієї (Карл та Мазепа), — посідають Полтаву. Палій посів того лицера, зв'язав його віжками. 2) Завладѣвать, завладѣть чѣмъ. Не думав я, що ти посядеш мою худобу. Думав худобу Хрущеву посісти.
Ржавий, -а, -е. Ржавый (о желѣзѣ, водѣ, травѣ). Хвіртка на ржавих завісах.
