Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

німувати

Німувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Быть нѣмымъ. 2) Безмолвствовать. Німує все, могила могилою. Г. Барв. 467. Німує розум, серце замірає. К. ЦН. 187 Аж подумати гірко, як ото людина гарна зникла німуючи з-посеред миру Божого. Хата. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 567.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМУВАТИ"
Бальога, -ги, ж. Лѣвша. Угор.
Беркицьнутися, -нуся, -нешся, гл. Шлепнуться, кувыркнуться.
Брик! меж., выраж. ляганіе, толчекъ ногой. Ой чук-брик з рогом бик. Н. п.
Вервечка, -ки, ж. 1) Веревочка, на которой привѣшена люлька, колыбель (всѣхъ вервечок четыре). К. С. 1893. VII. 80. Шовковії вервечки, колисочка швабська, дитиночка панська. Нет. 4. 2) Рядъ, толпа людей, животныхъ. А он Грицько малу вервечки за собою веде. Мир. Пов. І. 129. Вервечка курей. Мнж. 177.
Виказ, -зу, м. Обнаруженіе; донесеніе, доносъ. Пилку вже через виказ найдено, — хлопець виказав. Верхнеднѣпр. у. ( Залюбовск.).
Ґе́ґавка, -ки, ж. = Гоголь. Вх. Зн. 11.
Досо́люватися, -дююся, -єшся, сов. в. досоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. Черк. у. На Наталю молодую залюбки дивились. Мкр. Н. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки. МВ. І. 17.
Обнюхувати, -хую, -єш, сов. в. обнюхати, -хаю, -єш, гл. Обнюхивать, обнюхать.  
Підкрасти, -ся. Cм. підкрадати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.