Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

німуватий

Німуватий, -а, -е. 1) Заикающійся. 2) Молчаливый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 567.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НІМУВАТИЙ"
Воловня, -ня, ж. Крытый сарай для воловъ.
Дого́дливий, -а, -е. Угодливый, услужливый.
Мишокрі́лик, -ка, м. зоол. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 435.
Передряпати, -паю, -єш, гл. Перецарапать.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом. Левиц. І. 2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає. Шевч.
Притьопати, -ся, -паю, -ся, -єш, -ся, гл. Притащиться; притащиться по грязи. Притьопалась за ним аж сюди. О. 1861. XI. Кух. 30.
Провесінь, -ні, ж. Начало весны. Настала ж провесінь і воду скрізь пустило. К. Дз. 153. Переносно: молодые годы. А кому нелюбо оглянуться назад себе, спогадать свою провесінь. Св. Л. 38.
Скорботно нар. Скорбно, печально. Ум. скорботне́нько. МВ. ІІІ. 91.
Стебло, -ла, с. 1) Стебель. К. Дз. 218. Хоть колос похилився, стебло зелененьке. Мет. 21. Один я на світі, — стебло серед поля. Шевч. 2) Рукоятка, напр. ложки, желѣзныхъ видъ и пр. Новомоск. у. 3) Нижняя длинная часть прядильнаго гребня, вставляемая въ донце. Нижняя часть кужілки. (Cм.). 4) Стволъ пастушьей трубы (до раструба). Сосниц. у. Ум. стебельце, стебе́лечко. А в сусіда стіжок сіна, а у мене ні стебельця. Чуб. V. 255. Чи хміль по дорозі, чи стебелечко? Мил. 138.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НІМУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.