Дотика́тися Ii, -ка́юся, -єшся, сов. в. дотка́тися, -тчу́ся, -че́шся, гл. Дотикаться, доткаться.
Запеча́тувати, -тую, -єш, сов. в. запеча́тати, -таю, -єш, гл. 1) Запечатывать, запечатать. Візьми шматочок сургучу, що листи запечатують. Писав, писав, та чим иншим запечатав. 2) Закрывать, закрыть для погребенія (гробъ). Запечатати (труну) батюшка обіцяв зайти на цвинтарь. Въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ Галиціи запеча́тати — похоронить. Піп запечатав дитину.
Засні́чувати, -чую, -єш, сов. в. засніти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Засыпать, засыпать, забить (чѣмъ-либо сыпучимъ). Побігла б по його сліду стежками, перелазами, да снаги не маю, наче хмелиною ноги спутано, очі заснічено — т. е. засыпано землею въ могилѣ. 2) — о́чі. Отвести глаза, отуманить, одурачить. Та вони, прокляті цигани, так тобі заснітять очі, шо ти й сам не зчуєшся, як і гроші їм викинеш.
Зголоси́тися Cм. зголошуватися.
Мона́хиня, -ні, ж. = черниця.
Надчухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Срубить часть вѣтвей съ дерева.
Сахарня, -ні, ж. Сахарный заводъ. Василина з Ганною ставали на роботу в сахарні.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Стискатися, -каюся, -єшся, сов. в. стисну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Сжиматься, сжаться, сдавливаться, сдавиться, стискиваться, стиснуться. Уже в його й рука стискалася в кулак. 2) Сбиваться, сбиться въ кучу, столпиться. Чого це ви так стиснулись, як вівці? 3) — плечима. = стискати 3. Стиснувсь плечима та й пішов.
Тогдішній, -я, -є. Тогдашній.
