Гу́лі IІ Употребляется какъ глаголъ: гулять. Не плач, дитинко, гулі підемо. Що на нашій та гулиці. все гулі та гулі. Употребляется какъ существительное: гулянье, бездѣйствіе. Гулі не одного в лапті обули.
Дірча́віти, -вію, -єш, гл. Ноздреватѣть. Сніг мнякшає, лід дірчавіє.... весною дише.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію.
Йорж, -жа, м. Рыба ершъ. Понадувались мов йоржі.
Компанійський, -а, -е. Относящійся къ компанійцю. Полковник компанійський.
Легкобит, -та, м. Человѣкъ, не занимающійся тяжелымъ трудомъ.
Очунювати, -нюю, -єш, сов. в. очу́няти, -няю, -єш, гл. Приходить, прійти въ себя, оправиться, выздоровѣть. Як поїм я його (молока), то здається зараз і очуняю. Оце трохи очуняв, а то було так придавило, що трохи не вмер, — кобиляче молоко п'ю. Сивилла трохи очуняла.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина.
Стіпний, -а, -е. Способный. Стіпний на вигадки. І дурень стіпний кашу їсти.
Тирири меж. для выраженія разговора, бесѣды. Кума з кумою тирири, — свині марков порили.
