Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недоречний

Недоречний, -а, -е. Некстати сказанный или сдѣланный, неумѣстный, излишній. К. ПС. 127.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 545.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОРЕЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОРЕЧНИЙ"
А-а́сі, меж. Дѣтск.: испражняться. Ходім а-а́сі!
Ґлузува́ти = глузувати.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Йойчик, -ка, м. пт. Пѣночка обыкновенная. Желех.
Капотіти, -почу, -тиш, гл. Капать сильно, часто. Дощик, дощик аж із стріхи капотить. Н. п. Затулила руками очі, а сльози між пучки так і капотять. К. ЧР. 129. Піт так і капотить із лоба.
Маля́рський, -а, -е. 1) Принадлежащій живописцу. 2) Малярный, малярскій.
Накриши́ти Cм. накришувати.
Одже сз. = отже. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав, одже щебече. Ном. № 7909.
Підкувати Cм. підковувати.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь. Ном. № 4656.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОРЕЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.