Блищачий, -а, -е. = Блискучий. Сю ніч у сні бачив я на небі хрест золотий ніби та блищачий.
Викос, -су, м. Скосъ. Дати луку на викос.
Конюшня, -ні, ж. Конюшня. Як коня вкрали, він конюшню замкнув.
Куночка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Набрі́хувати, -хую, -єш, сов. в. набреха́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Лгать, налгать на кого нибудь, клеветать, наклеветать. Знов почали сестри набріхувати на меншу. Люде — собаки, — чого не набрешуть. да се набре́хано. Это враки. 2) Говорить, наговорить пустяковъ, врать, наврать. Хтось мухам набрехав, що на чужині краще жити.
Паща, -щі, ж. Пасть.
Підскаржувати, -жую, -єш, гл. Доносить. Підскаржував на своє товариство.
Помолодитися, -джуся, -дишся, гл. Покрыться тонкими бѣлыми облачками (о небѣ). Помолодилося небо.
Проржати, -ржу, -рже́ш, гл. Проржать.
Утеребитися, -блюся, -бишся, гл. Взлѣзть, взгромоздиться, забраться во что. Позволь собаці лапу на стіл покласти, то він і цілий втеребиться. Чого се ти утеребився в льох?
