Вигортатися, -таюся, -єшся, сов. в. вигорнутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Выгребаться, выгресться.
2) ви́горнутися з біди. Вывернуться.
Гагара, -ри, ж. Родъ дикой утки, гагара. По весні налетіло до нас на Тернівку гагар.
Загугня́віти, -влю, -виш, гл. = загугнити. Солоха загугнявіла: соїзволяю.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся.
Помийний, -а, -е. Помойный. Помийне відро.
Прохання, -ня, с. Просьба. На моє прохання.... одгукнулись.
Ранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. Словами ранять як стрілами.
Складня, -ні, ж. = кладня.
Соболя, -ляти, с. Молодой соболь.
Хто, кого, мѣст. Кто. Знаю тебе, хто єси. А хто тут у лисиччиній хатці? Хто так, а хто сяк. Кто нибуть, кто либо. Може хто вас налаяв? Може хто звістку подасть. Кто бы ни было. Хто йде, не мине: то кивне, то моргне. хто хоч, кого́ хоч, кому хоч. Кто, кого, кому угодно. Кому хоч, тому й оддаси. нема́ кому́. Некому. Лема кому роспитати, чого плачуть очі, нема кому росказати, чого серце хоче. ні́ від кого мені́ піти з до́му, бо сама до́ма. Некому замѣнить меня дома, если бы я ушла.
