Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заґелґати

Заґе́лґати и заґе́лкати, ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Аф. Загелкали гуси. Шевч. II, 35. Заґелкали мов индики. Мир. ХРВ. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 32.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐЕЛҐАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАҐЕЛҐАТИ"
Бубовник, -ка, м. Раст. Rhinanthus major Ehrh. ЗЮЗО. І. 134.
Го́ц, го́ца меж. Скокъ! гопъ! (при прыганьи, танцахъ). Не кажи гоц, поки не перескочені. Чуб. I. 246. Гоца драла, гоца драла. Ном. № 12517.
На́кось нар. = інакось. Иначе. Якось накось, а все, бач, не так. Ном. № 13866.
Орішанка, -ки, ж. = лускогоріх. Вх. Уг. 256.
Паляничка, -ки, ж. Ум. отъ паляниця.
Подотлівати, -ваємо, -єте, гл. То-же, что и дотліти, но во множествѣ).
Позагладжувати, -джую, -єш, гл. 1) Загладить (во множествѣ). 2) Уничтожить (во множествѣ). Йому карі очі позаглажувані. АД. І. 81.
Покадити, -джу́, -диш, гл. Покадить. Я тютюном покадила, а редькою споминала. Чуб. V. 562.
Пошкандати, -да́ю, -єш, гл. Въ игрѣ віл о брошенной палкѣ: ударившись концемъ объ землю, перевернуться. Ив. 21.
Шкипа, -пи, ж. = скипка. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАҐЕЛҐАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.