Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

наський

Наський, -а, -е. Нашъ, намъ принадлежащій, а не иностранный. Сим. 53. Чи щире воно там все наське, чи тільки наським помазалось? О. 1862. І. 76. Не корова не наська, а чорноморська. О. 1861. VI. 165. Наських пирогів ляхи не печуть. Ном. № 862.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 526.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАСЬКИЙ"
Бозулка, -ки, ж. Ум. отъ бозуля.
Голобриш, -ша, м. Нищій, оборвышъ. Желех.
Зловити, -влю́, -виш, гл. Поймать. Зловив зайця за хвіст. Ном. № 1800. Та зловили Морозенка, рученьки зв'язали. Н. п. Ходімо, я зловлю гусочку. Рудч. Ск. І. 23.
Пампуха, -хи, ж. = пампух. Ум. пампушка, пампушечка. Чуб. VII. 445. Пампушки печуть. Ном. № 4656.  
Повінути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣять. Повінь, вітроньку, в ту сторононьку, где мій милий пробував. Чуб. V. 1204. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво. Г. Барв. 147. Як із низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине. ЗОЮР. І. 60.
Прибулий, -а, -е. Прибившій. Запрошували прибулих козаків поснідать. Стор. МПр. 126.
Укутати, -ся. Cм. укутувати, -ся.
Урадувати, -дую, -єш, гл. Обрадовать.
Утягувати, -гую, -єш, гл. = утягати. Той рубель, що снопи утягають. Чуб. II. 11.
Шкарка, -ки, ж. = щілина. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.