Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

намисник

Нами́сник, -ка, м. Посудная полка или небольшой шкапчикъ для посуды надъ дверью гуцульской хаты. Шух. І. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 503.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАМИСНИК"
Вигемблювати, -люю, -єш, гл. Выстрогать рубанкомъ.
Виточки, -чок, мн. Остатки отъ очистки зернового хлѣба на грохоть. Вас. 175.
Пересудливий, -а, -е. Осуждающій другихъ. А пересудливі жінки побрали ще й ложки. Гліб. 31.
Розгарюкатися, -каюся, -єшся, гл. = розгарикатися.
Роздача, -чі, ж. Раздача. В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу. Ном. № 14331.
Ручити, -чу, -чиш, гл. = ручитися. Я за його ручу. Н. Вол. у.
Таранька, -ки, ж. Ум. отъ тараня.
Уплив, -ву, м. Вліяніе. Левиц. Пов. 211.
Чепеля, -ляти, с. = чепелик. Дурному теляті не давай чепеляти, бо заріжеться. Чуб. І. 297.
Чіхратий, -а, -е. Косматый. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАМИСНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.